бундячний Бундячний, -а, -е = бундючний Таке бундячне весілля уджигне. Котл. Н. П. 377. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me бундячитися бункош Значення в інших словниках бундячний — див. пихатий Словник синонімів Вусика