бунтовливий

Бунтовливий, -а, -е

Склонный къ бунтамъ, мятежамъ, мятежный. Ваші предки бунтовливі. К. Псал. 220. Бунтовливі піддані. Мир. ХРВ. 159.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me