1. Словник української мови Грінченка

буркований

Буркований, -а, -е

Вымощенный камнемъ, шоссированный. У Київі завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Канев. у. Дорога.... буркована. Чуб. II. 182. Гн. II. 196.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буркований — Бурко́ваний, звичайно бруко́ваний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)