буркут

Буркут, -та

м. Вьющій ключъ, источникъ кислой минеральной воды. Шух. І. 16, 17.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буркут — -а, ч. Місцева назва джерел вуглекислих мінеральних вод на Закарпатті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Буркут — Бу́ркут прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови