бурлачити

Бурлачити, -чу, -чиш

гл. = бурлакувати 1. Рудч. Чп. 11.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурлачити — бурла́чити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. бурлачити — -чу, -чиш, недок. Те саме, що бурлакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови