1. Словник української мови Грінченка

буртувати

Буртува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Пазовать. Подольск. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буртувати — буртува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. буртувати — -ую, -уєш, недок., перех. Складати в бурти (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. буртувати — БУРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Складати в бурти (у 1 знач.). Буряк, як вони його там буртували в лихої години, запрівся (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. буртувати — БУРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Складати в бурти (в 1 знач.). Словник української мови в 11 томах