бурхання

Бурха́ння, -ня

с. Порывы вѣтра, бушеваніе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурхання — бурха́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бурхання — -я, с. Дія за знач. бурхати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурхання — БУРХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурха́ти. Мій крок загубивсь у бурханні негоди (Леся Українка); Він .. зачаровано вдивлявся в каламутне бурхання води (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. бурхання — Бурха́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бурхання — БУРХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бурха́ти. Мій крок загубивсь у бурханні негоди (Л. Укр., IV, 1954, 129); Він.. зачаровано вдивлявся в каламутне бурхання води (Ле, Міжгір’я, 1953, 41). Словник української мови в 11 томах