бухкотіти

Бухкотіти, -кочу, -тиш

гл. О громѣ: гремѣть. Ів. Білик. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бухкотіти — бухкоті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. бухкотіти — -очу, -отиш, недок., розм. Підсил. до бухкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бухкотіти — БУХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до бу́хкати. У .. саду хлопці трусять яблука, вони рясно бухкотять об землю (О. Кундзич); Свирид нагнувся, а вона, наче по бочці, бухкотіла кулаками по його спині (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. бухкотіти — див. гриміти Словник синонімів Вусика
  5. бухкотіти — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. бухкотіти — БУХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до бухкати. У колгоспному саду хлопці трусять яблука, вони рясно бухкотять об землю (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 82); Свирид нагнувся, а вона, наче по бочці, бухкотіла кулаками по його спині (Мирний, III, 1954, 239). Словник української мови в 11 томах