бучечок

Бучок, -чка

м.

1) ум. отъ бук. Ой убили Миколайка під зеленим бучком. Гол. І. 229.

2) Буковая палка; вообще палка. Гол. Од. 60. У нашому селі чабан убив бучком вовка. Полт. у. Подай мені, жінко, бучка, тепер буду вчити братка. Макс.

3) Небольшой улей. (Черниг.). Левч. 168. ум. бучечок.