1. Словник української мови Грінченка

бідолага

Бідолага, -ги

об. = бідолаха. Драг. 212. Грин. II. 169. Побила його бідо лагу. Чуб. І. 254.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідолага — див. бідолаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бідолага — БІДОЛА́ГА див. бідола́ха. Словник української мови у 20 томах
  3. бідолага — див. бідний; бідолаха; нещасливий Словник синонімів Вусика
  4. бідолага — БІДОЛА́ГА див. бідола́ха. Словник української мови в 11 томах