бідолайчик

Бідолайчик, -ка

м. Бѣдняжка. Встрѣчено въ пѣснѣ какъ эпитетъ зайца: Ой ти, зайчику-бідолайчику. О. 1861. XI. Св. 46.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me