білогородок
Білогородок, -дка
м. Употребл. въ загадкѣ: хата. Був на білогородку, та поїхав на чиногородок. (Котъ былъ въ хатѣ да забѣжалъ на печь). Ном. стр. 294. № 128.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білогородок — див. дім Словник синонімів Вусика