білогородок

Білогородок, -дка

м. Употребл. въ загадкѣ: хата. Був на білогородку, та поїхав на чиногородок. (Котъ былъ въ хатѣ да забѣжалъ на печь). Ном. стр. 294. № 128.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білогородок — див. дім Словник синонімів Вусика