білозірочка

Білозірка, -ки

ж.

1) Красавица, милая.

2) Одинъ изъ видовъ крымской соли. Сумск. у. ум. білозірочка. Моя панночко, моя дівочко, моя непорочная білозірочко. Мет. 122. Какъ эпитетъ перепелки: Тут була перепілочка.... тут була білозірочка. Чуб. ІІІ. 64.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білозірочка — див. кохана Словник синонімів Вусика