1. Словник української мови Грінченка

більшати

Більшати, -шаю, -єш

гл.

1) Дѣлаться большимъ, увеличиваться. Град все більшає, падаючи крізь хмари. Дещо. Виростають у тебе що-дня крила, більшають, ширшають. К. ДС. 27.

2) Подростать. діти більшають — більшають і клопоти. Дѣти подрастаютъ — увеличиваются и хлопоты.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. більшати — бі́льшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. більшати — (обсягом) збільшуватися, рости; (- день) прибувати; (- гомін) дужчати, посилюватися. Словник синонімів Караванського
  3. більшати — -аю, -аєш, недок. 1》 Ставати більшим, збільшуватися розміром, обсягом, кількісним складом і т. ін. || Рости, підростати; розростатися. 2》 Ставати дужчим, сильнішим; посилюватися (про інтенсивність, ступінь вияву чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. більшати — БІ́ЛЬШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати більшим, збільшуватися розміром, обсягом, кількісним складом і т. ін. Плата за день ніколи не падала від карбованця; зате більшала іноді й до п'яти (Панас Мирний); Сонце, поволі спускаючись на захід, більшає... Словник української мови у 20 томах
  5. більшати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (ставати більшим за кількістю, розміром, тривалістю і т. ін.), БІ́ЛЬШАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ЗРОСТА́ТИ, РОСТИ́, ВИРОСТА́ТИ, ПРИРОСТА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. більшати — Бі́льшати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. більшати — БІ́ЛЬШАТИ, аю, аєш, недок. 1. Ставати більшим, збільшуватися розміром, обсягом, кількісним складом і т. ін. Плата за день ніколи не падала від карбованця; зате більшала іноді й до п’яти (Мирний, II, 1954, 78); Сонце, поволі спускаючись на захід... Словник української мови в 11 томах