бірок

Бірок, -рка

м. ум. отъ бір.: сосновый лѣсокъ. В бору, в бору, в бірку та й будує мій миленький комірку. Чуб. ІІІ. 146.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бірок — Біро́к, -ка́, в -ку́; -ки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)