ваба
Ваба, -би
ж.
1) Приманка. Желех.
2) Прелесть, привлекательность. А самому як кортіли і любощі й молодецькі ваби. Г. Барв. 509.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ваба — ва́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ваба — Привабливість, принадність, вабливість, поваба, приваба; (на звіра) принада, вабило. Словник синонімів Караванського
- ваба — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що принадність. 2》 мисл. Приваблювання птаха або звіра шляхом звукової імітації. 3》 мисл. Наслідування виття вовка з метою виявити місце, де знаходиться виплід. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ваба — ВА́БА, и, ж. 1. розм. Те саме, що прина́дність. Лотос повен таїн між латаття в прозорім ставку, А в твоїх таїнах більше ваб, і жаги, і дурману! (М. Старицький); Кряжуватий [гетьман] на стать; Ваби марно питать, – Мов татарин самісінько чорний (П. Словник української мови у 20 томах
- ваба — ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм. Словник синонімів української мови
- ваба — ВА́БА, и, ж 1. розм. Те саме, що прина́дність. Лотос повен таїн між латаття в прозорім ставку, — А в твоїх таїнах більше ваб, і жаги, і дурману! (Стар., Поет. тв. Словник української мови в 11 томах