вава

Вава, -ви

ж. Дѣтск. ранка, боль. О. 1861. VIII. 8. ум. вавка, вавонька, вавочка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вава — ва́ва 1 іменник жіночого роду ранка дит. ва́ва 2 присудкове слово болить незмінювана словникова одиниця дит. Орфографічний словник української мови
  2. вава — -и, ж., дит. 1》 Виразка, ранка. 2》 у знач. присудк. сл. Боляче, болить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вава — ВА́ВА, и, ж., дит. Виразка, ранка. Від порога до порога Простелилася дорога. Ти поїдеш у Полтаву, Там загоїш свою ваву (дитяча лічилка); [Михайло:] А ви не пужайтесь, щоб, бува, вави не було (М. Старицький); – Поклади ножа..., а то поріжешся, – мовив. Словник української мови у 20 томах
  4. вава — ва́ва дит. болюче місце; рана (м, ср, ст): Не плач, моє малесеньке, дай мама поцьомає ваву, і вже не буде боліти (Авторка)||буба Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. вава — див. рана Словник синонімів Вусика
  6. вава — БО́ЛЯЧЕ́ у знач. присудк. сл. (про відчуття болю), БОЛИ́ТЬ безос., ВА́ВА дит. Дитина плаче, а матері боляче (прислів'я); Сухе тіло його ще дужче розгорялося; очі застилало заволокою; у висках — сіпало; у грудях — боліло-хрипіло (Панас Мирний). Словник синонімів української мови
  7. вава — ВА́ВА, и, ж., дит. 1. Виразка, ранка. 2. у знач. присудк. сл. Боляче, болить. Словник української мови в 11 томах