вагатися

Вагатися, -гаюся, -єшся

гл. Колебаться, не рѣшаться. От громада й присудила: комусь треба лізти у яму і подивитись, що там таке; всі вагаються. Рудч. Ск. II. 195.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вагатися — (виявляти нерішучість зробити щось) сумніватися, хитатися, роздумувати, м'ятися. Словник синонімів Полюги
  2. вагатися — вага́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. вагатися — М'ятися, вагуватися, обр. тертися-м'ятися, д. варуватися; (перед рішенням) роздумувати; (перед дією) не ВАЖИТИСЯ; 3 ос. одн. ВАГАЄТЬСЯ, (хто) і хочеться і колеться кому. Словник синонімів Караванського
  4. вагатися — [вагатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. вагатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Не відразу вирішити що-небудь; роздумуючи, схилятися то до одного, то до іншого рішення. 2》 перен. Бути нестійким, непослідовним у діях; хитатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вагатися — ВАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. Відчувати невпевненість, нерішучість, сумніватися, хитатися. З тої ночі, як сходились в лісі і поклали забрати панову землю, минув цілий тиждень, але люди вагались (М. Словник української мови у 20 томах
  7. вагатися — ВАГА́ТИСЯ (виявляти нерішучість у вирішенні чого-небудь), РОЗДУ́МУВАТИ, СУМНІВА́ТИСЯ, ХИТА́ТИСЯ, М'Я́ТИСЯ розм., ТЕ́РТИСЯ (ТА М'Я́ТИСЯ) розм., МУ́ЛЯТИСЯ розм., МУ́ЛИТИСЯ розм. рідше, ВАГУВА́ТИСЯ діал., ВАРУВА́ТИСЯ діал., ВО́МПИТИ (ВО́НПИТИ) діал. Словник синонімів української мови
  8. вагатися — ВАГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Відчувати неспроможність відразу вирішити що-небудь; роздумуючи, схилятися то до одного, то до іншого рішення. Словник української мови в 11 томах