1. Словник української мови Грінченка

вагітна

Вагітна

Прилаг., употр. только въ ж. р. Беременная (о женщинѣ). Рудч. Ск. І. 209.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вагітна — (про жінку, яка має народити дитину) розм. важка, черевата// при надії, у тяжі, у важному стані. Словник синонімів Полюги
  2. вагітна — вагі́тна іменник жіночого роду, істота вагі́тна прикметник Орфографічний словник української мови
  3. вагітна — ев. у поважному стані, обр. при чади, жм. важка, в тяжі, у вазі. Словник синонімів Караванського
  4. вагітна — Важка, жеребна (про кобилу), забрюхатіла, завагітніла, завагоніла, заваготіла, запузатіла, затяготіла, затяжіла, кітна (вівця, коза, кролиця), надіжна (про тільну корову), понесла (про тварин), пасна (свиня), порослива (т.с. Словник синонімів Вусика
  5. вагітна — ВАГІ́ТНА (про жінку — яка перебуває в стані вагітності), ВАЖКА́ розм., ТЯЖКА́ розм., ЧЕРЕВА́ТА розм., У ВАЗІ́ розм., У ТЯ́ЖІ (У ТЯЖУ́) розм., У ПОВА́ЖНОМУ СТА́НІ заст., ГРУ́БА діал., У ВАГОТІ́ діал., ПРИ НАДІ́Ї діал. Пройшла невисока вагітна жінка (Л. Словник синонімів української мови
  6. вагітна — Вагі́тна, -ної, -ній Правописний словник Голоскевича (1929 р.)