1. Словник української мови Грінченка

валюш

Валюш, -ша

м. Вальдшнепъ. Іде під осінь бити зайця й валюша стрілець. Щог. Сл. 67.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валюш — ва́люш іменник чоловічого роду, істота вальдшнеп Орфографічний словник української мови
  2. валюш — -а, ч. Те саме, що вальдшнеп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. валюш — ВА́ЛЬДШНЕП (лісовий птах родини куликів), ВА́ЛЮШ, ВА́ЛЮШЕНЬ. Вальдшнепи часом вилітали з кущів по яругах (Т. Масенко); У лісах було багато валюшнів. Словник синонімів української мови
  4. валюш — ВА́ЛЮШ, а, ч. Те саме, що ва́льдшнеп. Словник української мови в 11 томах