валяка

Валяка, -ки

об. = валюка. Ти такий грубиян і валяка. Г. Барв. 500.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валяка — валя́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота ледар розм. Орфографічний словник української мови
  2. валяка — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що ледар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. валяка — ВАЛЯ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що ле́дар. Про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка! (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  4. валяка — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  5. валяка — ЛЕ́ДАР (людина, яка не любить працювати), ЛЕДА́ЧИЙ, ЛІНИ́ВИЙ, ЛІНИ́ВЕЦЬ розм., ЛІНЮ́Х розм., ЛЕДА́ЩО зневажл., ЛЕДАРЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЦЮ́ГА підсил. зневажл., ЛЕДАЩИ́ЦЯ зневажл. рідше; ГАВОЛО́В зневажл. (той, хто байдикує); ЛЕ́ЖЕНЬ розм. Словник синонімів української мови
  6. валяка — ВАЛЯ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що ле́дар. Про тебе й кури сокочуть по смітниках, що ти такий грубіян і валяка! (Барв., Опов.., 1902, 500). Словник української мови в 11 томах