варнячити
Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш
гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- варнячити — див. говорити Словник синонімів Вусика