1. Словник української мови Грінченка

ватаг

Ватаг, -га

м.

1) = ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Рудч. Чп. 53. Він за ватага в заброді разом був три годи. Мкр. II. 30.

2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком. Шух. І. 189.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ватаг — Найстарший чабан у полонині [IV] ватаг (21, 389) – “старший вівчар”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. ватаг — ва́та́г іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. ватаг — -а, ч. 1》 Той, хто керує ватагою; ватажок, верховода. 2》 Старший чабан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ватаг — ВА́ТА́Г, а, ч. 1. Той, хто керує ватагою (у 1–3 знач.); ватажок. Попереду молодий ватаг На воронім коні грає (П. Чубинський); Старців налізло повен двір. Богдан Холод, могутній і вже літній їх ватаг, не любив ходити з торбою по хатах (О. Словник української мови у 20 томах
  5. ватаг — див. заводей; керівник Словник синонімів Вусика
  6. ватаг — ВАТАЖО́К (керівник певної організованої групи людей — загону, банди тощо), ПРОВІДНИ́К, ОТАМА́Н, ПРОВОДИ́Р, ВАТА́Г, ВАТАЖКО́ рідше, ПРОВОДА́Р рідше, ПРОВІ́ДЕЦЬ (ПРОВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ПРИВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ВОЖА́К розм. рідко; БА́ТЬКО заст. Словник синонімів української мови
  7. ватаг — ВА́ТА́Г, а, ч. 1. Той, хто керує ватагою; ватажок. Попереду молодий ватаг На воронім коні грає (Чуб., V, 1874, 1052). 2. Старший чабан. Згадуються йому оповідання вівчарського ватага (Сміл., Сад, 1952, 259). Словник української мови в 11 томах