ведмедник
Ведмедник, -ка
м. Вожатый медвѣдей. Аф. 312.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ведмедник — ведме́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ведмедник — -а, ч. Те саме, що ведмежатник 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ведмедник — ВЕДМЕ́ДНИК, а, ч. Те саме, що ведмежа́тник 2. Бродячих акторів різні народи називали по-різному. Серед них – ведмедники, тобто майстри цирку (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- ведмедник — ВЕДМЕ́ДНИК, а, ч. Те саме, що ведмежа́тник 2. Словник української мови в 11 томах