1. Словник української мови Грінченка

величність

Величність, -ности

ж, 1) Значеніе, значительность, достоинство. Козаки у хлібі кохаються, ото як зійдуться, то й пита один одного: а скілько у тебе хліба, бо він у чому иншому величности не покладає. Могил. у.

2) Величественность.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. величність — вели́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. величність — [веиличн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. величність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до величний 1), 2). 2》 у сполуч. із сл. ваша, його, її, їх. Титулування монархів та їхніх дружин у звертанні до них або в розмові про них. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. величність — ВЕЛИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до вели́чний. Розповідає вітер: про Африку, про Єгипет, про його величність (Леся Українка); Графиня Подибайлова промайнула з величністю по сходах (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  5. величність — Велич, величавість, величчя, пишність, пишнота Словник синонімів Вусика
  6. величність — ВЕ́ЛИЧ (повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу), ВЕЛИ́ЧЧЯ, ВЕЛИ́ЧНІСТЬ, ВЕЛИЧА́ВІСТЬ, ВИСО́КІСТЬ, МАЄСТА́Т зах. Одвічну вашу (гру) велич і красу.. на береги Дніпрові.. Словник синонімів української мови
  7. величність — Вели́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. величність — ВЕЛИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до вели́чний 1, 2. Розповідає вітер: про Африку, про Єгипет, про його величність (Л. Укр., III, 1952, 729); Для світу на щастя, на вічність Мільйонами рук ми кладем Будов наших мирну величність, Несхитну... Словник української мови в 11 томах