вербник

Вербник, -ка

м. Вербовая роща. Кролевец. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербник — вербни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вербник — вербняк, -а, ч., збірн. Зарості верб або верболозу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вербник — ВЕРБНИ́К див. вербня́к. Словник української мови у 20 томах
  4. вербник — див. верба Словник синонімів Вусика
  5. вербник — ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше — невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛА рідше, ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Г рідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. вербник — ВЕРБНИ́К, ВЕРБНЯ́К, а́, ч., збірн. Зарості верб або верболозу. Тису стискають густі вербняки (Гойда, Сонце.., 1951, 23). Словник української мови в 11 томах