вербуванець

Вербуванець, -нця

м. Завербовавшійся въ войско. Вх. Лем. 396.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербуванець — вербува́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вербуванець — -нця, ч., зах. Той, хто завербувався до війська. Великий тлумачний словник сучасної мови