вереду
Вереду
меж., обозначающее капризничанье. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Вереду-вереду та пасла дівчина череду. Харьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вереду — ВЕ́РЕДУ, виг. Уживається для вираження вередування (у скоромовках). Вереду-вереду та пасла дівчина череду (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах