вереду

Вереду

меж., обозначающее капризничанье. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Вереду-вереду та пасла дівчина череду. Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вереду — ВЕ́РЕДУ, виг. Уживається для вираження вередування (у скоромовках). Вереду-вереду та пасла дівчина череду (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах