вередунець
Вередун, -на
м. = вередій. Левч. 56. ум. вередунець, вередунчик. Аф. 313.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вередунець — див. вередливий Словник синонімів Вусика