вертливий
Вертливий, -а, -е
Вертлявый. Ном. № 13618.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вертливий — вертли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- вертливий — -а, -е. Те саме, що вертлявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вертливий — ВЕРТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що вертля́вий. Він [Йосипенко] ледве поспішав за вертливим, як в'юн, лакеєм (Панас Мирний); Вийшов нарешті і пан – живий та веселий і хоч тяжкий, а вертливий (У. Самчук); [Марко:] Крутиться, вертиться, а все без толку. Стара, а вертлива (З. Мороз). Словник української мови у 20 томах
- вертливий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
- вертливий — РУХЛИ́ВИЙ (про людину — повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В'ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙ розм. Словник синонімів української мови
- вертливий — ВЕРТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що вертля́вий. Він ледве поспішав за вертливим, як в’юн, лакеєм (Мирний, IV, 1955, 198); [Марко:] Крутиться, вертиться, а все без толку. Стара, а вертлива (Мороз, П’єси, 1959, 64). Словник української мови в 11 томах