вертьог
Вертьог, -гу
м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ. Мнж. 177.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вертьог — вертьо́г іменник чоловічого роду вибоїна Орфографічний словник української мови