верхоумка

Верхоумка, -ки

ж. Умничающая, но. поверхностная женщина. Нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. ІІІ. 45). МВ. І. 27.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верхоумка — ВЕРХОУ́МКА, и, ж., рідко. Те саме, що верхогля́дка. – Нацокотали тії верхоумки.., а ти віри пойняла... (Марко Вовчок); Коли ж та Дульсінея-верхоумка, Уперта в неприступності суворій, Не зглянеться на ваше люте горе, – Хай вас утішить у нещасті думка... Словник української мови у 20 томах
  2. верхоумка — ВЕРХОУ́МКА, и, ж., рідко. Те саме, що верхогля́дка. — Нацокотали тії верхоумки.., а ти віри пойняла… (Вовчок, І, 1955, 112). Словник української мови в 11 томах