1. Словник української мови Грінченка

вершка

Вершка, -ки

ж. Рыболовный снарядъ изъ прутьевъ лозы, — родъ корзины, одна сторона которой открыта и бокъ въ этомъ мѣстѣ удлиненъ и лежитъ горизонтально, — конецъ его называется приладь, средина — спадь, сама корзина — ґоґовник. Снарядъ ставится на дно открытой стороной противъ узкаго и быстраго теченія, ґоґовник накрывается плитой; гонимая рыба входить въ корзину и не можетъ оттуда выбиться, благодаря силѣ теченія. Шух. І. 227.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вершка — ве́ршка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вершка — ВЕ́РШКА, и, ж., рідко. Зменш. до ве́рша. Адже ж се також розумна птиця, з вершки рибу виймає (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. вершка — ВЕ́РШКА, и, ж. Зменш. до ве́рша. Адже ж се також розумна птиця, з вершки рибу виймає (Фр., IV, 1950, 99). Словник української мови в 11 томах