веселісінько

Веселісінько

нар. Совершенно, очень весело. Господи, як гарнісінько та веселісінько було, О. 1862. IX. 111.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веселісінько — веселі́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. веселісінько — Присл. до веселісінький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. веселісінько — ВЕСЕЛІ́СІНЬКО, розм. Присл. до веселі́сінький. Тут вогонь он як горить веселісінько (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. веселісінько — ВЕСЕЛІ́СІНЬКО, розм. Присл. до веселі́сінький. Словник української мови в 11 томах