вибуртувати
Ви́буртувати, -тую, -єш
гл. Вырыть. Собака гребеться, гребеться... Там таку яму вибуртував! Пирят. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибуртувати — див. копати Словник синонімів Вусика