вибійка

Ви́бійка, -ки

ж. Набивная ткань. Котл. Ен. І. 21. Вас. 192.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибійка — ви́бійка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вибійка — -и, ж. Тканина з візерунком, що наноситься вручну за допомогою різьбленої чи набірної дерев'яної дошки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибійка — ВИ́БІЙКА, и, ж. 1. Тканина з візерунком, який наноситься вручну за допомогою різьбленої або набірної дерев'яної дошки. Червоні чоботи обула [Дідона], Та і запаски не забула, А в руки з вибійки платок (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вибійка — ВИ́БІЙКА (тканина з набивним узором), ВИБИ́ВАНКА, НАБИ́ВАНКА рідше. Українська народна вибійка споконвіку славилася красою та багатством орнаменту (з газети); Ой на тобі мальованка, на мні вибиванка (коломийка); На їй.. вузька спідничка з набиванки (Леся Українка). Словник синонімів української мови
  5. вибійка — Ви́бійка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вибійка — ВИ́БІЙКА, и, ж. Тканина з візерунком, який наноситься вручну за допомогою різьбленої або набірної дерев’яної дошки. Червоні чоботи обула [Дидона], Та і запаски не забула, А в руки з вибійки платок (Котл. Словник української мови в 11 томах