виволанка
Виволанка, -ки
ж.
1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку. Гол. ІІІ. 257.
2) ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ. Шух. І. 34.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me