виволанка

Виволанка, -ки

ж.

1) Избраніе. Повідають люде, же дієта буде, я на виволанку заспівам співанку. Гол. ІІІ. 257.

2) ви́воланка. Изгнанница, выгнанная. Бранное слово у гуцуловъ. Шух. І. 34.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me