1. Словник української мови Грінченка

виворот

Ви́ворот, -ту

м.

1) Изнанка. на виворот. На изнанку.

2) Выворотъ. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виворот — ви́ворот іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. виворот — -у, ч., мед. Ненормальне положення якого-небудь органа, за якого він або частина його вивернуті внутрішньою поверхнею назовні. Виворот повік. Виворот сечового міхура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виворот — ВИ́ВОРОТ, у, ч., мед. Ненормальне положення якого-небудь органа, при якому він або частина його вивернуті своєю внутрішньою поверхнею назовні. Виворот повіки характеризується тим, що вона не прилягає своїм заднім ребром до передньої поверхні очного яблука (з наук. літ.); Виворот сечового міхура. Словник української мови у 20 томах
  4. виворот — Ви́ворот, -ту, -тові; -роти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. виворот — ВИ́ВОРОТ, у, ч., мед. Ненормальне положення якого-небудь органа, при якому він або частина його вивернуті своєю внутрішньою поверхнею назовні. Виворот повік; Виворот сечового міхура. Словник української мови в 11 томах