вивідати

Ви́відати

см. вивідувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивідати — ви́відати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вивідати — див. вивідувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивідати — ВИ́ВІДАТИ див. виві́дувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вивідати — виві́дувати (вивіря́ти) / ви́відати (ви́вірити) ума́ у кого, заст. Намагатися дізнатися про чиї-небудь справжні думки, наміри, випитуючи про них. Чи ти, мила, справді умираєш? Чи ти в мене ума вивідаєш? (П. Фразеологічний словник української мови
  5. вивідати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. вивідати — ВИ́ВІДАТИ див. виві́дувати. Словник української мови в 11 томах