1. Словник української мови Грінченка

вивідка

Ви́відка, -ки

ж. Развѣдки, разспросъ. разслѣдованіе. Чаще во мн. ч. Це він ходив на вивідки. Новомоск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивідка — ви́відка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вивідка — ВИ́ВІДКА див. ви́відки. Словник української мови у 20 томах
  3. вивідка — РО́ЗВІДКА (здобування відомостей про ворога, місцевість тощо), РОЗВІ́ДИНИ, ВИ́ВІДКИ розм., ЗВІ́ДИ діал., ЗВІ́ДИНИ діал.; ПО́ШУК, ПОШУКА́НКА розм. (із захопленням документів, полоненого тощо). (Спартак:) Генерал чекає на результати розвідки (Л. Словник синонімів української мови
  4. вивідка — ВИ́ВІДКА див. ви́відки. Словник української мови в 11 томах