вигнати

Значення в інших словниках

1. вигнати — ви́гнати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. вигнати — див. виганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигнати — ВИ́ГНАТИ див. виганя́ти. Словник української мови у 20 томах
4. вигнати — Гони, Грицю, поза хрест. Забирайся звідси і то скоро. Гонять, як собаку з христин. На христини, чи іншу оказію пхаються собаки, бо чують мясну страву, а їх женуть геть, щоб не докучали. Попові дзвонять, а попадю з села гонять. Невідрадне положення попаді по смерті свого чоловіка. Приповідки або українсько-народня філософія
5. вигнати — див. виганяти Словник синонімів Вусика
6. вигнати — вибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого—чого. Суворими заходами впливати на кого-небудь, відучуючи від чогось (перев. поганого, осудливого). Фразеологічний словник української мови
7. вигнати — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
8. вигнати — Ви́гнати, ви́жену, -женеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. вигнати — ВИ́ГНАТИ див. виганя́ти. Словник української мови в 11 томах