вигнисти

Вигнива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. вигнити и вигнисти, -нию, -єш, гл.

1) Изгнивать, изгнить, перегнивать, перегнить.

2) Выгнивать, выгнить. Уман. І. 115.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигнисти — ви́гнисти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигнисти — див. вигнивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигнисти — ВИ́ГНИСТИ див. вигнива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вигнисти — ВИ́ГНИСТИ див. вигнива́ти. Словник української мови в 11 томах