1. Словник української мови Грінченка

вигорювати

Вигорювати, -рюю, -єш

гл. = вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало. Левиц. І. 17.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигорювати — ви́горювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигорювати — ВИ́ГОРЮВАТИ див. вигорьо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. вигорювати — ВИ́СТРАЖДАТИ (здобути що-небудь ціною багатьох страждань), ВИ́ГОРЮВАТИ розм., ВИ́БОЛІТИ діал. — Недок.: вигорьо́вувати. Цю землю вистраждали ми, омріяли в думках, прикрили власними грудьми в нечуваних боях (І. Словник синонімів української мови
  4. вигорювати — Ви́горювати, -горюю, -рюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вигорювати — ВИ́ГОРЮВАТИ див. вигорьо́вувати. Словник української мови в 11 томах