1. Словник української мови Грінченка

вигострити

Вигострювати, -трюю, -єш

сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю. Мет. 286.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигострити — ви́гострити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигострити — див. вигострювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигострити — ВИ́ГОСТРИТИ див. виго́стрювати. Словник української мови у 20 томах
  4. вигострити — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. вигострити — Ви́гострити, -рю, -риш, -рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вигострити — ВИ́ГОСТРИТИ див. виго́стрювати. Словник української мови в 11 томах