вигрімляти
Вигрімля́ти, -ля́ю, -єш
гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Макс. Здалека грім вигрімляв закотом. МВ. (О, 1862. I. 85).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Вигрімля́ти, -ля́ю, -єш
гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Макс. Здалека грім вигрімляв закотом. МВ. (О, 1862. I. 85).