вигубити

Ви́губити

см. вигублювати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигубити — ви́губити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигубити — див. вигублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигубити — ВИ́ГУБИТИ див. вигу́блювати. Словник української мови у 20 томах
  4. вигубити — ВИ́ГУБИТИ див. вигу́блювати. Словник української мови в 11 томах