вигубляти
Вигубля́ти, -ля́ю, -єш
гл. = вигублювати. КС. 1882. IX. 588.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигубляти — вигубля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вигубляти — див. вигублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигубляти — ВИГУБЛЯ́ТИ див. вигу́блювати. Словник української мови у 20 томах
- вигубляти — див. нищити Словник синонімів Вусика
- вигубляти — ВИГУБЛЯ́ТИ див. вигу́блювати. Словник української мови в 11 томах