вигубляти

Вигубля́ти, -ля́ю, -єш

гл. = вигублювати. КС. 1882. IX. 588.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигубляти — вигубля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигубляти — див. вигублювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигубляти — ВИГУБЛЯ́ТИ див. вигу́блювати. Словник української мови у 20 томах
  4. вигубляти — див. нищити Словник синонімів Вусика
  5. вигубляти — ВИГУБЛЯ́ТИ див. вигу́блювати. Словник української мови в 11 томах