видненько

Ви́дно

нар. = видко.

1) Ой не видно його дому, тілько видно грушу. Мет. 6.

2) Видно, хоч голки збірай. Ном. № 592. ум. видненько, виднесенько, виднечко.

3) Также: видно. Повидимому, вѣроятно. Нехай дурні собі пустують; у них видно жуки у голові. Гліб.