визвати
Ви́звати
см. визивати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- визвати — ви́звати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- визвати — див. визивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- визвати — ВИ́ЗВАТИ див. визива́ти. Словник української мови у 20 томах
- визвати — ВИКЛИКА́ТИ (пропонувати кому-небудь, просити когось прибути, з'явитися кудись), ВИКЛИ́КУВАТИ рідше, ВИЗИВА́ТИ розм., рідко; ВИПИ́СУВАТИ рідко (письмово). — Док.: ви́кликати, ви́требувати розм. ви́звати, ви́писати. Князь викликав майстрів з Варшави (І. Словник синонімів української мови
- визвати — ВИ́ЗВАТИ див. визива́ти. Словник української мови в 11 томах