визганяти

Ви́зганяти, -няю, -єш

гл.

1) Изгнать всѣхъ.

2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визганяти — -яю, -яєш, док., перех. 1》 Вигнати всіх. 2》 Змести все. Великий тлумачний словник сучасної мови